Рубрики: |
Сватання
|
---|---|
Населений пункт: | с. Кульбаки, Глушківський район, Курська область |
Респонденти: | Новак Ольга Федорівна (1953) |
Збирачі: | Вікторія Гавриленко, О.В. Шляжко |
Дата запису: | 15.09.2021 |
Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Сватовство як обично. Свати ідуть, приходять свататься, там ото «бичок, теличка».
А як кажуть?
«У нас єсть бичок, а у вас – теличка». Нада шоб спарувалися. Я знаю, шо свати приходять, так нівєста подарки даре. Приходять свати, а там уже: «У нас бичок, у вас – теличка», от. «Ну давайте будем знакомить бичка з теличкой». Ну а шо там, «давайте знакомиться». Ви знаєте, сватовство разне. Хто багатий – багато приглашають родичів. А єслі бідненькі, то прийдуть батько, мати там, крещена, крьосний і всьо. А як люди знаєте які, заможні, так вони побільше. Ідуть на сватовство багато. А як бідненькі, так і трошки. Ну а там же слово по слову та й по чаркі і уже ж. А потом уже сідають за стол, випивають. А тоді нівєста даре… перев’язує. Не даре, а в’яжуть. Раньше перев’язували. Мужикам сорочки в’язали, женщінам отрєзи там чи метр, чи два, чи на плаття чи шо. Ну раньше оце таке. Ну а ви знаєте у селі як це: вип’ють, і пошла гульки. Ну і всьо, і засватали. Вони ж на сватовстві ришають, коли свайба, як свайба буде, в кого свайба буде. Єсть тільки в нівєсти гуляють, єсть – тіки в женіха. А єсть і там і тут гуляють. І коли розпісь вони домовляються, договарюються.