Ну да, коли стрічали...

А обсипали чимось?

Ну да, коли стрічали – да. Батько з матір'ю. З хлібом-соллю виходили, вони кусали ж там хліб, от. Кусали, хто откусе, хто більше, хто менше откусе. Ну й обсипали їх, первих їх тоді пропускали. Вони йдуть у хату, а всі остальні за ними. Ну і оце ж гуляли. А тоді оце гуляють, а тоді нівєста роздівається вже. Підуть гості, тоді вже нівєста передівається. А от іще ж сказала. То ж вона ходила, нівєста, у тому, вінок. А на свайбі, уже вона як свайба була, раньше з марлі фата, фата з марлі, вінок білий же, у дружка тоже букет, і у дружок цвіти тута, букети білі, цвіти. Я ж кажу, по улиці ходили у лєнтах. А тут уже фата бєлая і ото ж вінок у нівєсти. Ну уже без лєнт.

І в платті вона була?

Да, в платті, плаття свадєбне. Свадєбне плаття. Не таке, конєшно, шикарне, як січас. Ну це шиїсят год назад. Да, шиїсяті года.