А далі ж оце на третій день...

А далі ж оце на третій день оце ідуть до нівєсти подруги, дружки, несуть снідать. Тут же уже готовляться, під двором стовб ото, стовби де то найдуть якесь дерево, флаг вішають от, шоб не пройшли ж мимо. А тоді нада, шоб хтось заліз. І охраняють же тут дружки жиніха охраняють, шоб не зняли флага. Нада ж флаг знять.

А флаг з чого робили?

А я вже не помню, флаг був красний. Раньше ж один красний флаг Союз Совєтских республік був.

Так його охороняли друзі молодого?

Да, да. А ці должни, шо прийшли, должни були знять цей флаг. А тоді ж приходять і викликають женіха й нівєсту. Пєсні ж спіціальні. Ну не помню я вже цих, уже ж були там пєсні такі, шо вони викликали женіха й нівєсту. І оце начинається. То вийде женіх з якойся бабцьой, то вийде нівєста з якимся дідом. То вийдуть вобще дід із бабою. «Не наша! Не наша! Не наша! Не наша!» Й оце уже ходять-ходять, а тоді вже іде вже женіх і нівєста. У пояс кланяються і запрошують до хати. А дружки йдуть усі, миски несуть, у мисках їду. Шо там, я не знаю шо. І у вузелках, платки зв'язані, із узелками. І оце вони ставляють на стол, снідання приносять. От, ну й наші ж там виставляють їду і все. І оце гулянка. Там гулянка йде, гуляють довго. Я кажу, а тоді ж, це на третій.