Як уже ото дорослі були ходили...

Як уже ото дорослі були ходили, це вони ходили на Меланії, тринадцятого числа, на Мелашки, то ці вже співали. Співали то й «Меланію».

А на Різдво вони не співали, дорослі не ходили, тільки діти?

Ну колядували діти. Ну як собирались застолля, по хатах не ходили дорослі. А це на Меланки, це тринадцятого січня, оце Меланки й ходили оце ряжені, наряжалися. І співали це «Меланку», ото:

Меланія пребагата,

Дала срібла, дала злата,

Всю церквоньку озолотила,

Я її якось так, дуже й не знаю. А тоді всякі ото співали. Ну такі, ото «Добрий вечір тобі, пане господарю. Радуйся, ой радуйся, земле, син божий народився».

А рядилися в шо дорослі, шо ходили?

Дорослі ото кожухи вивертали, і оті ж… чортики всякі, ото малювали, хвости причепляли.

Це жінки чи чоловіки?

Чоловіки, чоловіки. А жінки обично наряжалися в українські шалі, кожушки, ну ото так якось, більш скромніше.

Ну разом ходили вони всі?

Разом, разом ходили. Тоже ходили гурьбой. Ото як зайдуть. І звізду носили. Як зайдуть ото багато, та як співають красиво ото так. Ну і господарі не знають, чим їх, як сказать, і почастувать. І самогон давали, і ото шо там, пироги, ото шо є кидають і там кидають у сумку й гроші, сала то кусок такий давали. Такий квадрат, кусок. А тоді оце ходять. Та й ми ще ходили щедрували.

Так оце на тринадцяте січня з зіркою?

Да.

А з чого, самі робили ту зірку?

Та ото з фанери, із картонки, з фанерки зверху, ото з шоколадки золото якесь. Це щас уже ото все є красиве, а тоді ото так оброблять. Ходили багато.