Свя́твечір – це як вечерю носять

Свя́твечір – це як вечерю носять. Ну як вечерю носять – це тоже пісний вечір. Усе, й кутя і все пісне. А тоді вже як Різдво, тоді вже в той день усе готовили хароше, жирне й мнясо. На свята держали. (Діти несли – В.Г.) кутю, пиріжки, а хто (уже, оце як стали трошки лучче жить), то несли хрещеним і подарки там якісь. А колись тільки носили кутю та пиріжки, і всьо. (Говорили – В.Г.) «Здрастуйте, з Святим вечором. Прислав батько й мати, принесла вам вечерять». Хрещеним носили, родичам носили. (А вони тоді – В.Г.) гостинці давали. В кого шо є: чи канхвет, чи пряник, гроши́ну якусь. Три ложечки (куті – В.Г.) пробували. Казали, шоб три рази куті покуштували. А пироги міняли. Там возьме два, чи скільки, а свої положе – міняли пиріжки. (На вечерю на Святвечір – В.Г.) риба жарена, кутя, салати, все пісне.