Після того як кончілося служеніє, нас певчіх пригласили по хатах

Рубрики: Звізда (Зірка)

Рожествування
Населений пункт: с. Василенкове, Шевченківський район, Харківська область
Респонденти: Балабай Марина Степанівна (1907)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 01.08.1994
Транскриптори: Наталія Олійник

Після того як кончілося служеніє, нас певчіх пригласили по хатах, ми проспівали Рожество, пославили з Рожеством Христовим. Ми ходили, співали: Рожество твоє Христі Боже наш… Тоді Дєва днесь... А тоді начінаємо хазяїна веселить. Драстуй, хазяїн хароший…

І що вам тоді хазяїн дарував?

Давали нам конєшні і дєньги чи щє там що-нибудь і хліба. А тоді вже такі жонаті ходили, собирались і гуляли. Ото так було.

А сито, обичайка ота, а сито видрано, те шо сіється. П’ятикутню робили, а тут палка, а в середині свічку зажигали. Свічка горіла, а ці були чотирьохугольні. І на кажному вуглі разна бомага наклєяна. На кажному куту разна бомага наклеяна. А тоді на Рожество рано ходили, щє не розвидняється, вдосвіта. Ну може там на рассвєті ходили хлопці такі мій брат ходив саме старшій. І ходили, рожествували. По вулиці ходили з тією звіздою, заходили у кажду хату, спрашували: – Можна? Ну тоді ж таке свято було, шо скрізь приглашали. Заходили в хату, рожествуали. Оце Рожество співали і Дєва днєсь співали, і ідуть.