Дві свашки, дві світилки, два дружки

Ви кажете, «світилки», то вона не одна була, світилка?

Дві свашки, дві світилки, два дружки, боярин і тоді… це старший боярин а тоді бояринів там стільки чи п’ять, чи шість, чи чорт їх… в нас, мабуть, їх двадцять було. Повну хату натіг був. А їх треба ж усім платочки давать. А тоді ще ж уремня, дітки, таке було, шо не було нічого. А їм треба ж… «І тебе чорт приніс, – кажу, – нашо ти їх стільки набрав?». «Так а шо я їх, повикидаю?».

Що світилка робить, яка її роль?

Яка світилки роль? Січас скажу. Оце ж заведуть за стіл молоду саму, а тоді заводять уже впослі молодого, заводе і уся ж ота бражка заходе. Світилка сіда коло молодого. Тепер, як зайшов молодий, молодий і молода нахиляються на стіл головами, і… Роблять такий букет дуже гарний. Ото вони нахиляються, вона тричі отак обводе. Як обвела – об стіл стукнула, як обвела – і об стіл стукнула. «Шабля» це, «шабля». А тоді цю «шаблю» устромляють у коровай. І тоді свашка, як уже вилазять, бере цей коровай і висмикає шаблю, оддає вп’ять світилці, а коровай забіра собі у сумку.

А чому вона його забирає, а ділить який коровай?

Два короваї стоїть на тому: один молодий забіра, свашка забіра, а один же остається своїй перезві. Перезва щиталася.

А свашка що повинна робить?

Приїжджяє ж свашка, привозе відтіль калачів пів торби і оце роздає усім тим, дружкам (оце шо сидять) і родичам молодої. Роздає ото таке, спорожня свою сумку. А коровай оцей бере в ту сумку кладе.

У світилки «шабля» зі свічками?

Да, дві свічки горять. Коровай же ж пекли, два короваї. Один коровай як од молодої, так до молодого ж забірають, а один же коровай і калачі роздають свайбанам, хто ж гуля на свайбі.