Лагодяться ж до свята

Лагодяться ж до свята.

Писанок не писали?

У нас ні, так яєчка красили, хто в чому, хто чим. У цибулинні ловке. Тоді мнята суха вариться, та в мняті зелені такі, гарні. Хто чим покрасе. Ну в чистий же четвер треба шоб у хаті поприбірать. Усе шоб повимітать, поприбірать. Шоб чистенько було і у Чистий четвер усі, було, миються. Оце Чистий четвер, а та якби оце вночі уже треба діток помить, усім помиться. Було, кажуть, треба шоб помиться. У Чистий четвер.

А паску коли пекли?

А паски тоже. Та пекли і в суботу, і в п’ятницю. Ну а ми всігда оце тепер печем у четвер.

Шоб украшена паска як була?

А тоді ж посипки не було, закруточки там, яєчко зоб’єш, яєчком помазала.

Із тіста шось ліпили?

Ліпили закруточки, було ж оце розкачаєш, тоді одріжеш, розляпаєш і обведеш, отако під його, тоді ним осюда одвернеш осюда. Це крильця, а оце во це тут хвостик. Ножиком та як ото пір’їнки поробиш.

Пташечку ту садовили на паску?

Ага, ага.

Велику, чи маленьких багато?

Хто як хоче. Бо нічим же було. А тепер же посипають.

Святили паску?

Та тоді ж ходили і до церкви, в Драгайлів (селище Недригайлів – В.Г.) ми ходили, а тепер батюшка приїжджа сюда у суботу, оце святе. Посвяте яйця, ковбаса, ну в кого шо є.

На кладовище треба ходить?

У нас ходять на Великдень, ходять, на Паску. На мо́гилки і у понеділок, тиждень пройде, у понеділок ото йдуть тоді уп’ять, на клайбище. На Про́води.

Що несли?

Хто шо придумав. Тоді сіли там пообідали та й пішли додому. Яйця там покачали, канхветики пороздавали.

Дітки не ходили на Паску вітати сусідів, родичів?

Чого, христували.

Що казали?

Дітки, було, кажуть: «Христос воскрес!» «Яєчко знесеш», – отвічають їм. Там по канхвету дадуть, по яйцю дадуть. А тепер не ходять. Тепер діти не ходять, це ще колись ми ходили. У нас в сім’ї тринадцять душ було. Було оце дітям по яйцю, ото ж на Паску, а здоровим – по двоє. А дітям, було, кажуть: «Ви собі нахристуєте». Нахристуєш і сходяться дітвори скільки, і навби́тки – у кого кріпше яйце.