У кремняхи гуляли

А в шо діти гралися от в ті часи? Які були такі забави?

У кремняхи гуляли. Кремняхи гуляли. У мняча. У битавного й такого.

Битавний?

Да. Отам клуб був у нас. Там усі, і здорові, і малі, всі гуляли.

А можете розказати, як в м’яча грали, які правила були?

Ну як. Ми стояли, менші, на воротях. А більші били. Ділились напополам. Здоровий з здоровим мірявся. Ті верхи, а ті – низи. На палкі ж мірялись. Ну й скільки ж, двадцять чоловік верхів, двадцять чоловік низів. Ну а нас же таких там сорок чоловік. Ну вони брали всіх. Скільки людей було! І оце ми всі, всі здорові, всіх беруть. І оце значала ми б’єм. А шо ж, ми ж не попадем, ми ж тільки рукою мотнеш. Стоїш, усі ми стоїмо. А тоді здоровий як ударе, ударе хтона й куди, тоді ми всі й біжимо туди. А як уже ж продули, уловили там чи шо, тоді ж ми пішли пасти, а вони б’ють. А ми ж уже кидаєм їм мяч, вони ж б’ють галасвіта. А ми стоїмо хтона й де. Ну я ж його далеко не кину.

А яка ця площадка? Скільки ви робили під оцей м’яч? Ну як його, помічали?

Хто його там помічав. Отут палка забита, і отут палка забита. І отут, куди бігти. І оце тут стоїть той, шо підкида, а отут же стоїть той, шо б'є. А оця вся свора стоїть коло циї палки. А тоді всі ж біжять до цієї палки. Прибігли, стали і всьо. І на етом конєц. А тоді ж хтось виручив, прибігли назад. А побили когось – «дрозда дадуть», єслі малого когось побили. От він ударив, ми побігли й стоїмо, ми ж не біжим назад. Це вони побігли.

Ви побігли, а там хтось ловить той мяч?

Да. Ну єслі він уловив його, ми пішли пасти. Єслі когось побив, єслі я біжу, а він мене в дорозі вдарив, мячом.

Як воно тоді називалось

«У підкидний» мяч. А так, як гуляли удвох, так отак же об той б’є. А вдвох – об забор чи об стіну. На глухій стіні, так гуляли.

То вже інший мяч?

Да.