Рубрики: |
Свійська худоба і птиця
|
---|---|
Населений пункт: | с. Березівка, Борисівський район , Бєлгородська область |
Респонденти: | Чеканова Валентина Миколаївна (1940), Вервейко Галина Іванівна (1951), Пєшко Анна Іванівна (1951), Хомяченко Раїса Іванівна (1940) |
Збирачі: | Галина Лук'янець, Наталія Олійник |
Дата запису: | 14.08.2012 |
Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
А оце як треба худобу купувать, корову, порося?
От я вам щас розкажу. Значить, так. Купили ми корову в п’ятницю, та так нею й не попользувалися. Пішли зразу купувать. Зразу ж, другу. Цю здали, другу купили. А мущіна мені й каже: «Скільки вам год, Валєнтіна Ніколаєвна?» (я його учила). «Скільки вам год?». А я кажу: «Багато, Ваня». А він каже: «Сказать вам правду? Дураки в п’ятницю корову купують. Пятніца пятіцца назад». Понятно то шо? Ніколи в пятницю нічого не беріть. Діла не буде, понятно то шо. А я вік, дурочка, прожила й не знала. … Лопату й сокиру класти.
А як, куди?
Ну отут якраз на перетому.
Гострим куди?
Ну оце вже я не помню. Кажуть навперехрестя нада класти.
Для чого це?
А господь його зна, це так казали старі люди.
А це щоб худобу не зурочили, коли виганяєте?
Шоб не зглазили? Вєткою брали ж тією, шо верба. На вербну (неділю – В.Г.) ми вєтки різали. На вербну неділю. А корову ж поздно виганяють. Та не свячена. Он на лугу дєд, було, виріже. А я нею тоді стараюсь виганять корову. Казали ще нада красну лєнту до хвоста прив’язать. І до рогів. Тоді дивляться на лєнту, а корову не зглазять. Наташа Копилова й до рогів прив’язувала. Я знаю. І чьо ж вона прив’язувала? Шоб не зглазили.