| Рубрики: |
Придане (Скриня, Сундук)
Прикрашання хати в молодого |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Березівка, Борисівський район , Бєлгородська область |
| Респонденти: | Чеканова Валентина Миколаївна (1940), Вервейко Галина Іванівна (1951), Пєшко Анна Іванівна (1951), Хомяченко Раїса Іванівна (1940) |
| Збирачі: | Галина Лук'янець, Наталія Олійник |
| Дата запису: | 14.08.2012 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Уберуть хату в молодої, баби приходять щитають, скільки простинь, скільки одіял положили, скільки покривал там, скільки подушок, всього. І той, у неї, бідоляги, немає нічого, а та уже ж дочкі наготовила. А вона піде й каже: «Тьотя Катя, дайте мені ваших одіял та простинів та той». Вона каже: «Ладно, доця, я принесу тобі». Вона їй принесе вузол. Вона дома тоді наложе. А тоді ж однесе назад.
Як називався цей день, коли сундук?
Так і казали: «Приїдуть по сундук».
А його хтось продавав чи як?
А как же. На йому сиділи. І діти сиділи, і взрослі сиділи. Викупали ж його. Тоді ж сундуки були. Скриня, скриня. Мужикам по сто грам наливали. «Скриня» звалася. А дітям же там канфєт давали, а мо’ й копійку.
А шо співали чи приказували?
Та нічого не співали. Це може раньше ще.
Цей сундук привезли до молодого. Хто приїхав уряжати хату?
Дружки ж поїхали. І, там, брат, сестра чи хто там, невістка.
Вони з собою брали гвіздки, молоток?
Аякже, обізатєльно.
А якшо забули шось?
Ну вже ж ті дадуть, хіба ж, вони не звєрі. Ну старалися, шоб не забувать. Все зараньше готовили, складали. І їздили. І по дві парі гардін чіпляли даже. На вікна. Тоді ж були раньше бомажні гардини. Це ще раньше. Носили купували тута, міняли.
Ну вони були мальовані чи вирізані?
Вирізані. Цвітасті вони були. Да, повирізувані.
