| Рубрики: |
Рядження ("Циганщина")
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Вʼязова, Краснокутський район, Харківська область |
| Респонденти: | Мусорова Катерина Максимівна (невід.), Гуль Галина Костянтинівна (невід.), Шулякова Ольга Антонівна (невід.) |
| Збирачі: | Галина Лук'янець, Леонід Котохін, Олена Чиста, Експедиція ХДІМ ім. Котляревського 1-5.02.1988 р. |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Текст збирача.
Вівторок. Вівторок – день розіграшів і перевдягань (судячи з усього в основному святкується молоддю, однак це не регламентовано). Він починається з того, що молоді та їхні дружки перевдягаються циганами (дисклеймер). Перевдягнувшись, вони виходять на вулицю. «Йдуть слободою, музи́ка гра, танцюють, співають». Окрім цього вони імітують, ймовірно уявлення про поведінку циган (дисклеймер) – заходять у двір (але тільки тих, хто був запрошений на весілля) і ловлять (крадуть) курей, качок – домашню живність. Приходять додому (очевидно, до молодого) і починають готувати із експропрійованої живності обід. Розіграші описували такі: в гості приходить родич («дядько») з величезним мішком. На питання «Що це?» каже, що це його жінка захворіла, ходити не може, а на весілля хоче – от він її й несе. Зайшовши в хату, він витряхує з мішка свиню, яка починає метушитися зі всіма наслідками, а всі інші починають її ловити. Імовірно, вона трактується як подарунок. Ще дружки (скоріше за все ініціатори – бояри) непомітно ставлять на заборах горщики з попелом і чекають, коли йдуть свати. Дочекавшися, кричать (або не кричать) і б’ють палками по горщиках. І так далі.
