За стіл заводе хлопчик

За стіл заводе хлопчик, братик її маленький.

Обов’язково маленький, чи може й старший заводить?

Та може й старший, як нема брата. Братик, сусідський, любий хлопчик, якого вони виберуть. Немає, значить, по сусідськи там. Родичів із дальших там, хлопчик.

Це до приїзду молодого ще?

Цьому хлопчикові роблять кийок такий. На паличку реп’яхів ото, шо реп’яхи ото, сухих. Сухих реп’яхів. Чи сухих, чи зелених, як літом. І тоді ж він ото як обведе… Сначала дають ото носовик, отак беруть, отак за вугол. І він заводе отак по ходу сонця так, тричі кругом столу. За третім разом садове її на посад. Ну а ці ж співають «Ой брат сестрицю за стіл заводе». А тоді оце ж звів її, посадив її і сам сідає. Тоді дають цьому хлопчикові оце ж… Напримєр, отут сидить молода, а він отут, бо це ж покуть ось. Отак, як зайти сюда. Значить, молодий від цього заходе. Дружки тут сідають, а тут спереді пусті ослони стоять же ж і все. Тут уже будуть сідати боярини. Бояри і ті ж, як приїде поїзд. І сидять там же ж рядом, де должен молодий сидіти, сіда хлопчик.