Щедрівочка щедрувала

«Щедрівочка щедрувала, до віконця припадала, що ти, тітко, наварила, що ти, тітко, напекла, винеси нам до вікна!». «А в дядька, дядька, дядина гладка, полінується устать, нам качалки дать!» – як ото ж не виходе (ніхто з хазяїв із хати – К.К.) .

А що таке “качалка”?

Качалка? Шо це таке? Що нею тісто розкатують, еге.

А чому співається, що «качалки дать»?

Ну от не знаю, ми так співали. Тоді, знаю, зіма була, через ворота ходили. Там одна така бабушка вредна була, ніколи не виходила, нам не давала (гостинців – К.К.), а ми в восьмий клас ходили. І ото ми цю ми цю заспіваєм: «Щедрівочка щедрувала», а тоді ж ні, не виходе вона. І ми тоді їй цю (другу пісню – К.К.)! Вона виходить, кричить…

А хто ходив? От ви з ким ходили?

Ми ходили, в основном, дівчата, тоді не було так, що дівчата і хлопці ходили.

Це якого числа ви ходили?

Це ж у січні місяці, 13 січня, еге, на Василька ходили оце, щедрували, вечором ото. Ми перший день, у школу як іти – тоді заборонялося (щедрувати – К.К.). І ото перший день у школу сходимо, тринадцятого, після зимових канікул і вечором остаємся тихенько… Ну, правда, до класної керівнички бігали, щедрували.

Забороняли, а до неї бігали?

А, ходили! І вона рада така була…

А ви не знаєте, від кого заборона була? Чи вона була просто рекомендаційна? Чи якісь конкретні були вказівки? Як штрафували?

Ну і я тоді була піонервожатою, вже пізніше, то мені вказівки йшли від директора школи, а директору школи, мабуть же ж, ішло із районо. І так воно по інстанціях, так це все (йшло – К.К.).

А чому не дозволяли? Шо при цьому казали?

Ну не дозволялося, вважалося, що це… Бога немає, це дуже постидно. Виставляли на піонерську лінійку тих дітей, які ходили оце як проводи, на кладовище, як ходили на могилки збирали цукерки. Ну, основном, діти ходили ті, що з бідних сімей.

Ну да, воно ж їм ласощі підібрать…

Да, ласощі… Ну постоять, покрасніють, їх директор школи туди-сюди подьоргає, постусає там, оце таке було. Ну а скільки викореняли ці звичаї, і я атеїст, учила атеїзм, а з самого малечку стану на стіл, мене мама вивчила “Отче наш”, стала на стіл і читаю “Отче наш” у канторі, радгоспівська кантора... І ото читаю, тільки так. Так шо я вірила, шо це все сила є вище.

А скажіть, оце все атеїзм – не атеїзм, а хіба оце Щедрий вечір, воно якось пов’язувалося з християнськими святами?

Ну, «Щедрий вечір, добрий вечір» – це пов’язано воно з язичеством, із оцих времьон язичества , потому шо це вже хрещення Русі вже пізніше було, а язичество, оці всі обряди…