Ну викупи ж були

А шо от ще з молодою робили на весіллі? У вас таке було – викупи там, якесь перетинання воріт?

Ну викупи ж були, це ж і в нас ось було тоже, дочку ж (видавали – К.К.).

А не було такого, косу молодій не розплітали? Я знаю, шо це в вас там вже причьоски…

. Ні, ні цього я не знаю. Шоб перев’язували платками – так це в нас було.

Кого перев’язували? Кому ці платки дарували?

Багатьох, увесь поїзд, «поїзд» називався: молодий, молода, дружка, дружок ото ж (свідетелі це); потом же ж свашка і дружок же ж той, другий, боярин, потом світилки були, це світилки маленькі. Світилки – вони це, ну допустім: жених і шоб меньча чи сестричка, такі…меншенькі такі діти. І вони із такими букетами, я колись була світилкою, такі в нас…букети ми носили.

А опишіть цей букет, який він був?

Ну букет, він робився тоже ж із різних квіточок: там і ромашечки, троянди.

Свіжі брали чи сушені?

Ні-ні-ні, не сушені, зроблені із бумаги. І ото на такій паличкє одній, і оце обов’язково носив, Боже збав, щоб загубили.

А що значить – одна палочка? Шо там всередині? Чому він «світильник» називався? Свічка там була?

Не було.

А шо за палочка? Вона ні шо не була похожа? Вона на меч не була похожа?

Ні, рівненька, просто паличка.

Шо вона, стирчала? Чи вона для того, шоб накрутити?

Ні, вона для того, щоб держати, оцей букет шоб був.

А великий букет?

Ну отак був, десь такий.

Ну сантиметрів 40 заввишки. Він як круглий робився чи циліндриком?

Ну отак, як обикновенний букет. І це два букета обов’язково було. І коли ми приїзжали, це я пам’ятаю, в мого дядька як свайба була – я була світилкою тоді тоже (це маминого брата рідного, він менший був). І тоді ці букетики обов’язково ставилися на весільний стіл, там де обідали люди, де оце весілля було.

А в шо вони ставилися?

Мабуть у зерно, от здається, що в зерно воно ставилося.

А перед молодими, шо треба положити на стіл, от коли весілля?

Ну калина ж була. Калина обов’язково це була, і житні колоски були, це в давнину.

Ну в якому вигляді? Куди вони встромлювалися, де чи як вони лежали?

Та не лежали вони – у вазочке, вазочки стояли. Ложки зв’язані були.

Як зв’язані? Чим?

Червоною ниткою зв’язані.

Шо ще?

Це ж я помню, на короваєві лежали ці ложки.

На короваєві?

Чи на короваєві, чи біля короваю – оце вже я не пам’ятаю. І оце ж калина, і оці житні колоски були тоже.