Да, ходили в вінках на Йвана Купала

А про Купала щось залишилося?

Да, ходили в вінках на Йвана Купала ж, ходили ж на річку; вінок кидали в воду: який далі попливе – далі йти заміж, а який недалеко, то близько заміж.

А якшо потоне?

А якщо тоне, то не дуже харашо ж.

У вас річка тут яка поряд?

Мерла.

Так на Купала у вас – на берегу річки збиралися?

Да.

А дівчата тіки збиралися?

Та й хлопці, й дівчата, всі збирались. Тоді ж з ягід наливки наробим...

А шо от, крім наливки, на Купала треба було робити?

Ну шо хто зготове – те й їли. Шо тоді було, дєтка?

А шо з собою до води щось брали?

Та чо, брали, їсти ж сідали. Віночки як поплавают, тоді повилазим, вони сохнут, а ми ж посідаєм, ше їмо ж там.

А чого витягали назад вінки? Шось ще треба було з ними зробити?

Та нічо не треба було, а просто забереш його до дому. Дома висить та й все.

Просто так?

Еге!

А у вас не було такого, шо на городину клалися вінки?

Ні.

А в вас на Купала вогнище розкладали?

Ні, в нас ні.

А купалися?

Купались.

Треба прям було в воду залізти?

Еге.

І хто це, хто хоче купались?

Приходиш – всі залазят. Хто купається, хто тіки походе-поброде по водицці, хто як.

А от…через будяки не плигали, через кропиву?

Ні.

А на Купала дерево ніяке ви не ставили? Ні. [Оце ви тільки про віночки згадали і все.

Може шо й робили де, но, напрімєр, ми – не робили з дівчатами своїми.

А оці вінки на Купала з яких квітів робили?

З усяких.

Так їх плели чи зв’язували?

Плели у віночок же ж сплітали.