Гусі, гусі, йдіть додому

А скажіть, будь-ласка, а у вас, наприклад, як гусей підкликають?

«Гусі, гусі, йдіть додому».

Доречі, а ви в гру «Гуси, гуси» грали?

Ні, не грали.

У вас вівці тут були?

Були, та хай їм грець, я їх попасла.

Шо, й колгоспні були ці вівці?

Да, було багато! Та зараз нема нічого!

Розводили люди?

Да. У одного то пшениця, поле одно й все. Тоді було коров хмара, п’ять хвермів телят, і коні, і свині - усе було в нашім колгоспі! А тепер нема нічого й хверми порозбирали…

А як підзивають качок? Як підзивати треба?

Качок? «Тасі-тасі-тасі»… Ми так тут гукаєм.

А курей як підзиваєте?

«Тю-тю-тю».

А «ціп-ціп» не кажете?

Та це як манюні, то «ціп-ціп-ціп», а як великі, то «тю-тю-тю».

А от вівці, як їх підзивають?

Та як же ж їх? Вівці та й все.

А корову чи бичка?

Ну «Маня, Маня, Маня» на корову.

А свиней як от?

Ну, свині й свині.

«Паць-паць-паць» кажуть?

Ну кажуть, я вже не держу годів з десяток.

Так а гусей все ж таки як?

А гусей держу ж, «гузь-гузь-гузь» кажу.

А як коней приманювали чи відганяли?

Я коло коней не общалась, та й не знаю як. «Коні» знаю.

Ви ще волів не застали?

Застала! Та чо ж не застала? Мій же батько був коло биків.

А волів як поганяли?

Ну волів… «Бики» кажут, «пішли бики».

Шо у вас волів биками називали?

Еге-еге! Тоді ж раньче ше як: запрягали биків, й орали, й волочили були, биками й кіньми.

Та ви шо! Так вже трактори ж були!

Та.. ше не дуже були.

По людях мабуть?

Да, по людях. Кіньми, биками волочили.

Дешевше було, да?

Та не дешевше, то ж тракторів ше не хватало, поля ж багато ж, необроблене поле. А хто ж дасть трактора в город, а бики ж є, коні є.