Та то ж коровай, дві ложки

А шо на столі перед молодою кладуть?

Та то ж коровай, дві ложки, дві четвертушки там з якимсь кампотом, букет калини…

А чого з кампотом? Шоб червоне було?

Еге, шоб червоненьке. Ложки червоними нитками пов’язані…

Бутилки тоже пов’язані?

І бутилки пов’язані. А тоді, як молоді вже встают, під ними застелене там чи одіяло, чи рядно. Та яке там одіяло було? Рядно! Та де може й кожуха (стелили – К.К.)… Свашка ото забира, кажет: «Гніздо!».

А куди вона забира, свашка?

Забирає, у торбу в свою склада, там же шишки вона то ж роздасть і ото такечко забирают молоду, і тоді ото, як виходять з хати, то співають.

А оце вони посадовили молоду, накрили її, молодий заходе до хати. Шо його, не пускають до хати? Тоже якийсь викуп просять?

Ото ж викуп. Як кухву взяли, то вже він ото заходе.

Він підходить, шо він з нею (з молодою – К.К.) робить?

Открива ж рушник – чи не підкупили там, другу не підсадили?

І шо він, садиться з нею, сидять, їдять, шо вони там роблять?

Сідают, їдят, п’ют горілку, «горька» кричат же, та як і колись, і тепер так.