А в понеділок ото ж приходят

А шо у вас було після весілля? Як от народ розважався? На другий день?

А в понеділок ото ж приходят, оце зразу ідут молоду одшукувати – де молода? Це молодої батьки ж і люди йдут до молодої одшукувати.

Дивитися як вона там?

Еге.

Вони тоді сніданок їй не несуть?

Та я їй бо не знаю, чи несут, чи не несут, во… А тоді ото уже ж тамечко гуляют, і горшки б’ют з попелом на воротіх – хто шо придума, те й робе.

І гільце отоді вішають на верх?

І гільце…

А на шо його, ви сказали, причеплюють?

Латина така довга…

Шо таке “латина”?

Ну дрючок.

А для чого він там стирчав? Чи окремо робили його?

Ні, окремо той дрючок унизу, приб’ют гільце, бутильку прив’яжут… А тоді піднімают же те гільце, до стовпа прибивают.

Так це не на хаті? Це поряд?

Ні-ні-ні, на воротіх, ото на воротіх таке роблят. Та ще візьмут…

А як же ж на нього можна залізти за горілкою?

Ну шо ж же ж, є такі мастєра, шо лізе, лізе та зломе!

Та отож!

Ну діжурят же, діжурят, шоб же не зломили.

А хто діжурить?

Ну такі ж, ті шо “гулящі”, сватовйо.

Ну оце свати прийшли в гості, подивилися де молода…

Да, погуляли ж, тоді йдут ті, свати ж, додому, строят же на воротіх тоже: попіл в глечаки, хто шо придума…

І ці приходять тепер?

Тоді ті свати йдут, погуляют тут, тоді хто куди…

А рядилися в циган?

Ааа! Рядилися, хто шо придума…

А нам сказали, шо чомусь-то в козу рядилися?

І в козу рядились, і в циганів рядились… Продавали козу, було-було!

А шо було ще? От коза, в кого ще рядилися?

... В лікаря. Мій син прохвесором отутечко… Він був завхвєрмою, у нього були ж оці, бабські козли. Ну поставили ж на хвіртці і провєряли! Ше й хвотографія є! Чудили!

Так-так, почекайте: а яких козлів?

Ну женські!.. Ну бабу ж посилают на провєрку, ото такого козла поставили ж і залазят на той козел і провєряют!

Понятно, гінекологіческоє крєсло притащили!

Да!

Оце вигадують, шо просто…Караул який! А шо, хтось погоджується так перевірятися?

Та, мужики там шуткували.

Залізали?

Еге, шуткували! Я, як свайба в мене була, тоже на воротіх палят (син женився) – палят…

Так шо палять?

Щас розкажу! Солому, таке все. Молотят жито, у закрам засипают, о. Кажу: ”Нада ж ворушила харошу, шоб не загрілося жито!”.

І хто ж ворушив?

Та чоловік же ж і ворушив тими ж…

А не міряли те жито?

Та й міряли, й продавали – все робили! А тут: мене на воротіх, а тут сарай і свєт же горит, а я одному, кажу шо “Виключи ж свєт!” і взяла отакечко булавку… Вони ж мене там тягають по тім вогні, а я булавкою (штрикаю – К.К.)... Кричит: “Виключай, током б’є, б’є током!..”.

У вас “підковували”?

Да кували, аякже!

А як кували? От за шо кували? За гроші?

За гроші: копійки кидали, хто рублі, хто й що кидали…

А чим підковували?

Молотком, гвіздочки лежали, пеньок такий здоровий: ото задираш ногу й кує.

Так по-справжньому чи так, жартували?

Ну жартували. Ну постука ж, постука – плати, кидай копійок чи там шо…

Оце вже на понеділок нічого не співали, ніяких таких пісень спеціальних не було?

Та тоді вже співали хто яку придума.