| Рубрики: |
Обсипання
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Польова, Дергачівський район, Харківська область |
| Респонденти: | Зей Ганна Трохимівна (1913), Гнєнна Парасковія Григоровна (1916), Цуркан Поліна Олександрівна (1937) |
| Збирачі: | Галина Лук'янець, Мирослава Семенова |
| Дата запису: | 01.11.1992 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
І ото, значить, світилка тут стоїть. Ну а там уже тоді і меншенькі, і всі, вся рідня, значить. Мати й батько, значить, благословляють поїзд. Виходять, обсипають оріхами, насінням і копійками. І тоді поїзд…
Зерном чи насінням?
Ну пшениця там, таким. Сємєнами, ну як вам сказати. Зерном. А дітки маленькі тоді обізатєльно бігають собирають оце все, горіхи ліщинові туди ж…
У шапку ілі в мисці, чи в чім виносять оце все, шо обсипати?
У чімсь виносять. Миска на рушнику ж мабуть. І обсипають поїзд. Шоб він же не бідний був. І обізатєльно не до пари ж у поїзді людей. Ну з хвартуха мати обсипає.
Вони їдуть у церкву вінчатися?
У церкву возили. В нас заміж ішла дуже красива одна молода, мені запомнилася, чорнява кучерява. У хваті. І на двох колесах була таке бричка, таке сідєння і возили вінчати. І сніг летів лапатий. І до чого вже дуже красива була свадьба.
