Це такі празники, Ка́тря, Савка, Варка, Миколай

Це такі празники, Ка́тря, Савка, Варка, Миколай. У одного дядька була жінка ледача, і така, як побіжить та й побіжить. А він каже: «Пряди, не бігай, пряди! Ну як умру, шо ж ти робитимеш?». «Найду шо робить». Ну він притворився, вона його взяла (тоді ж пряли), валом так за ноги замотала, за плечі, всього обмотала. Тоді стала й плаче: «Чоловіче ж ти мій милий, на шо ж ти й похожий?» А він каже: «На бандуру! Казав – пряди, а ти бігала». Воно на каждий празник є якась при́говорка.

Треба прясти в цю пору?

Перед празниками ж старались попрясти (у хаті ж верстак був і там усякі коноплі), шоб усе повиносить, шоб було порядок на святки. А ото як шо, да і кажуть: «Пряди, бо буде «бандура» і в тебе». Заставляли прясти.