Народні вірування
Народні вірування відкривають перед нами світ, де відьми, домовики та змії є неодмінними співтоваришами людського життя. Через розповіді старших можна зазирнути у світ, де навіть сни набувають особливого значення, попереджаючи про майбутні події. Таємничі русалки, що блукають вночі, містичні сни, що стають передвісниками реальних подій, домовики, яких часом потрібно заспокоювати, та інші незрозумілі явища, що втілюють уявлення про надприродне в повсякденному житті. Чи то таємничі зустрічі у глибоких долинах, чи загадкові зміни в поведінці дітей, що вимагають втручання шептуники - все це робить світ народних вірувань непередбачуваним та захоплюючим, змушуючи нас шукати відповіді на питання, які виникають на межі реального та надприродного.
Пошук та рубрикатор
Рубрикатор
-
Наш Микола, брат, в армії був і міні приснилося
с. Новоолександрівка, Вовчанський районНаш Микола, брат, в армії був і міні приснилося. Я по такому містку йшла, по такому високому. І бачу, випала доска і річка внизу. Боже, хоч би міні не впасти туда. Ну я вроді перейшла. Як проснулась, ..
-
Русалки – це які-то тайни
с. Новоолександрівка, Вовчанський районРусалки – це які-то тайни. Оці русалки ходили вони ноччю, то лякали. А які вони русалки? А їх не бачіли. Де вони живуть? У полі, у лісі. Так вони ці русалки були сховані...
-
Вже так вимотувало, не можно вже вжить було.
с. Хвощова, Охтирський районТримісячна дитина довго спала, а потім кричала три місяці – В.Г. Вже так вимотувало, не можно вже вжить було. А воно ще нехрищене було в нас. Ну ото місяць пробуло так, і другий місяць, і вже третій..
-
Ну…мені пригода така була
с. Клюшниківка, Миргородський районНу…мені пригода така була. Колись же, кажуть, було, що міста не похристиш – шось та тобі трапиться. То мені ото ж і була пригода: на Донбас поїхала, ті пішли на роботу, а я сама дома. Сама дома… Лягла..
-
Ото ж у нас за путею
с. Клюшниківка, Миргородський районОто ж у нас за путею (залізничним полотном – К.К.) єсть така балка там. А ми туди ж після войни ходили ж солгу (в’язки – К.К.) приносить. Підемо і вже так бережемо, бо вже не одного спокутувала та бал..
