Народні вірування
Народні вірування відкривають перед нами світ, де відьми, домовики та змії є неодмінними співтоваришами людського життя. Через розповіді старших можна зазирнути у світ, де навіть сни набувають особливого значення, попереджаючи про майбутні події. Таємничі русалки, що блукають вночі, містичні сни, що стають передвісниками реальних подій, домовики, яких часом потрібно заспокоювати, та інші незрозумілі явища, що втілюють уявлення про надприродне в повсякденному житті. Чи то таємничі зустрічі у глибоких долинах, чи загадкові зміни в поведінці дітей, що вимагають втручання шептуники - все це робить світ народних вірувань непередбачуваним та захоплюючим, змушуючи нас шукати відповіді на питання, які виникають на межі реального та надприродного.
Пошук та рубрикатор
Рубрикатор
-
… що домовики і домашні свійські т
с. Чорнухине, Алчевський район… що домовики і домашні свійські тварини бачать одне одного. Мені розповідала одна жінка. Жив у неї у хаті собака. І на подвірʼї був собака, і у хаті, такий собі балувань хазяйський. І ця собака зтягл..
-
Прокидається вранці стара жінка
с. Чорнухине, Алчевський районПрокидається вранці стара жінка. Розтовкує чоловіка і каже: – Прокидайся! Скоріш! Уві сні мене цілував домовик! – Чо ти таке кажеш, - бормоче чоловік.А жінка: – Кажу тобі! Він такий волохатий, слюн..
-
Але він до мене ще приходив
с. Чорнухине, Алчевський районАле він до мене ще приходив, коли я ще раз захворіла.Лікувати?Лікувати. Мабуть, він мене лікує.Який гарний домовик! Дякую вам, пані Олена, дуже цікава історія.А ти не бажаєш почути, коли він друг..
-
А ось потім зʼявився маленький
с. Чорнухине, Алчевський районА ось потім зʼявився маленький і це вже точно знаю був домовик.Господи, я б так перелякалася, що я б тоді ніколи більше не пішла! Чого там було лякатись?! Я захворіла, лежу собі, балить у мене, ох…..
-
Переїхали ми в старий дім жити
с. Чорнухине, Алчевський районПереїхали ми в старий дім жити, ну і як годиться – пустили кота попереду. А із меблів занесли діван і крісла. У цьому домі гулко, пусто. Наморились ми, позасинали, чуємо – хтось шарудіт у замку дві..
