Різдво

Одна з центральних подій у зимовому календарі селянина представлена численним текстами про самобутні обряди і звичаї Різдва. Поєднання язицьких обрядових елементів (святкування Коляди) та більш пізніх християнських протягом століть й дотепер відчутно у різноманітних, але сталих етапах святкування - приготуванні Святої вечері, вшануванні духів предків та стихійних сил (Морозу), ворожінні на долю і врожай, колядуванні як у світському, так і в християнському стилях.

Різдво

Пошук та рубрикатор
Рубрикатор

  • Носили кутю, ходили по родственниках, до крьосної, до крьосного

    с. Кам'янка, Ізюмський район

    Носили кутю, ходили по родственниках, до крьосної, до крьосного. У каждий двір не ходили. Прийдеш: – Ма, матір’ю називали, крьосна ж. – Ми вам принесли вечерю. – Харашо, спасіба. Возьмуть тієї ж куті..

  • У перший день Рожества ходили хлопчики

    с. Черкаські Тишки, Харківський район

    Текст збирача:У перший день Рожества ходили хлопчики похолкувати. Приказували:Я маленький хлопчик, Не родився в середу, а родився у вівторчик. В середу рано в школу дано. Послав мене дяк рибки купуват..

  • На Різдво гуляли во всю силу

    с. Плоске, Великобурлуцький район

    На Різдво гуляли во всю силу, і ходили рожествували на другий день, із Звіздою ходили. Раненько ідуть рожествувати, і Звізду носять таку: обичайка, як у сита, тоді один бік застеляється красною або зе..

  • ​Звізду носили

    с. Чепелі, Золочівський район

    Звізду носили. Яка була звізда? Це ж ми ходили вже в совєтську власть. Уже була пятикутна. Обичайка така із сита, прорізали на ці рожки (кути – Н.О.), і воно ж світе там. Свічка в середині і оце ж н..

  • Сьомого ходили рожествувати

    с. Черкаські Тишки, Харківський район

    Сьомого ходили рожествувати по хатах. Більші і старші, і жонаті ходили. Це зранку, чи коли? Зранку, конєшно, зранку. Ще буває і спиш, а вони кричать: "Тьотко, вам зарожествувати? – Рожествуйте!" Зах..