​Значить, дід станове

Значить, дід станове, так казали старі люди, чи приказку, чи вобще... Загорода... Тепер он городять, ну, тини оті, забори, а тоді тин загорожений, ви помните? У селі де-небудь бачили? Тин. Коляки побиті і тин загорожений. І вона через тин перелізла: обнаковенна баба, а тіко в сорочці в самій і волосся розпустила, шоб вроді вона страх наганя, наганя страх і йде. А до корови вона вже привикла, і корова до неї вже привикла. Вона ходе доїти чужу корову.

Ноччу?

Канєшно ноччу. Канєшно. А йому нужно, хозяїнові, заховаться... Борону знаєте, яка борона? Борона та, шо волочуть. Ну, не за трактором, а колись волочили. Значить становиться борона. Тин, а до тину становиться борона. А він під борону. Ну він же знав, осторожно, там же ті, кійки, шоб же не вколоться. І значить сидить. Вона злазе. А вона не зна, вона не зна, шо він там. Це вроді, борона як вроді яке-то предвідєніє, шо вона не може знати. Вилазе тихо, іде, бере її за те... А воно: “Кума, ти чого, – каже, – прийшла?” – “Ой, ой, ой, – проситься, – я не буду... я...” Так, сяк, ну, значить, плаче. “Я не буду, не кажи нікому...” А він її веде у хату, каже: “Оце так і знай, шо будеш по всім селі, ще й в друге чути буде”. Ну, вона плаче. А тоді десь ділась, зникла. А він дивиться, а воно клубок качається по тому, по під кроватем, по під тим... Вона у клубок зробилася. А він каже: “Хе-хе!” А не бере відьма, коли первий родився. Він ка (каже - К.К.): “Та мені ще лучче, шо ти у клубок, мені є за шо...” Взяв та за пасмо... Клубок же помотаний он пасмами. А він за пасмо за верхнє взяв... А лави були, не стулки, а лави. Кругом того... Він до лави гвіздком прибив, а сам, значить, пішов отдихати. “А ти, – ка (каже – К.К.), – отдихай”. Устав, а вона за губу прибита. Оце розказували таке, оце я знаю. А тоді по селу йдеш, і хто на кого – ну, скандали, чи там як сказати, не розумію. І він його ляка, ляка. Це баби, кажуть. Не мужики, а баби це таке робили. Сунеться копиця. І прямо на тебе навалюється. Ну, хто сміливіший, та хто такий – зачнуть, сірник як є, каже: “Я тебе зараз…” Значить і зразу вона значить переробляється, тіка геть, або клубок котиться, або собака біжить. Собака, значить, лізе, лізе, напада. Ну, а палку получче возьме та зараз повибива їй зуби, от. Ой, було кажуть, а бог його зна чи воно правда було, чи неправда це. От оце баба, оце, шо була, сусідка, на неї кажуть, шо вона, шо вона відьма. Да. Кажуть, діжурила... Тут у нас водокачка іде на откормушний…(відгодівельний цех – К.К.) … і на сахарний іде. І тут діжурила. Ну, вона, правда, больна трохи, та молодиця. І каже, що за мною собака стирчала і випровожала, і, тіко, каже, тіко баба Параска…. Кажу, то ти глупа, канєшно…