| Рубрики: |
Весняне водіння Козла
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Тавільжанка, Дворічанський район, Харківська область |
| Респонденти: | Бездник Марина Іванівна (1913), Рибалко Марія Іллівна (1919), Погрібняк Мавра Денисівна (1910), Овчаренко Анастасія Дмитрівна (1916), Турба Сергій Андрійович (1926) |
| Збирачі: | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака |
| Дата запису: | 01.06.1992 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Як водили козла? Мужик водив козла, а жінки бігали із паляницями та варениками. Це ж на Масляній.
А хто був козлом?
Ну молодий парєнь.
Його переодягали?
Та роги чіпляли. Шкурки не надягали, а роги чіпляли.
А хто його вів?
Мужик і вів. Вулицею це все робили.
Співали якусь пісню?
Аякже.
Яку? «Ой вскочив козел в огород, в огород»?
Да.
Його по вулиці водили, козла?
По вулиці, прямо по дорозі.
А в хату заходили?
Як де треба, де хто приглашає, то були ж і багаті люди, були й бідненькі люди. Приглашають, угостять його там трошки.
А що він робив у дворі, у хаті?
Та в дворі пройде, понюхають. Це ж заводили люди багаті, шоб багатство йшло в двір.
А за це шось козлу давали?
А за те, шо там шось він, угощали чимсь там. Це ж я ще мала була.
Коли заводили його у двір, у хату, теж співали?
Співали, аякже. «Вскочив козел в огород, в огород» там багацько. «Та й поїв він часник».
