Рубрики: |
Ігри рухливі
|
---|---|
Населений пункт: | с. Лиман, кут Кучерівка, Зміївський райо, Харківська область |
Респонденти: | Бражник М.К. (1927), Горобець П.П. (1929), Двигун В.К. (1942) |
Збирачі: | Галина Лук'янець, Мирослава Семенова |
Дата запису: | 01.01.1997 |
Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Гра у горба. Беремо мняч, я - “перва!”, “друга!”, “третя!”, “четверта!”. Кидаєш чиюсь (у стіну - В.Г.), це раз, тричі кинув – ухватив, тоді отак кидаєш, тоді додолу вхвате, тричі.
Що при цьому примовляється?
Ну підщитували тільки. А тоді кинеш, обкрутишся отак і шоб ухватив. Як не ухватив, уже ти програла. А як полностью – уже ви за мною, уже на вас горб є. Тоді відігравай.
Гра у дуговий м’яч (дужки).
Скільки ямок б’ється?
Скільки чоловік збереться. Збереться п’ять чоловік, знач п’ять ямок видовбують.
А на якій відстані
Ямка від ямки на такій, шоб м’яч перекотився. Рядом. У цю ямку не попало, дальші котиться. І той один коте мяч, рукою. Отак кинув, воно котиться, котиться так у ямку вже. Це твоя ямка, це – твоя ямка, це – твоя ямка, це – моя.
А треба попасти в свою?
В яку попадеш. Як попало оце у третю, твій номер три, ти знач должна хватать цей мяч, а ті – тікати. Кого попала, мячем кого вибила, знач він виходе з ігри. Слєдующий.
Можна було ганятися за людиною з м’ячем, чи треба одразу було кидати?
Ні, вони біжать одразу, тільки вона схватила, вони зразу і попадали. Скільки вспіли відбігти, поки вона схватила. А тоді попаде, знач попаде.
А вона вибиває від ямки?
Від міста, вона дальше не підходе. А ямка така, шо на пів мяча.
Гра у кавуни. Нагорнем кучок – кавуни.
«Краду, краду кавуни»?
Да. І шо сторож. А ми біжимо ж ото. А він з палкою за нами бігає. А ми вон та порозкидаєм оті кучки. Ну оце так і грали.
Гра у креймашки. Підкидаєш, тоді так ставиш палець. Один, тоді два, тоді три. То матка. Як палець, то у матку грали. Отак, а тоді отак же. Підкинеш і гониш туди. А тут підкинув, шоб угнав і вхватив.
А камінці які були?
Є ліпили із глини. З глею. Глей, там на річці підеш, глей. Тоді креймахи, це «креймахи» називалося, наліпиш, вони висохнуть. І тоді ж оце ганяєш.
Гра у сракача. Чотири чоловік. Один стає первий, за ним другий.
На спину руки кладуться
І тоді складає один одного… А ті розганяються і так, шоб ударило скільки там. П’ять чоловік сідає, запасними як. Як ударе – значить всьо, ідуть дальше. Усих на оцих стрибають, п’ять чоловік шоб удержали. Як тільки не вдержали, впала або ця посунулася, тоді беруть один об одного на руки стукають… сракача.