Беремо мняч, я - “перва!”, “друга!”, “третя!”, “четверта!”

Рубрики: Ігри рухливі
Населений пункт: с. Лиман, кут Кучерівка, Зміївський райо, Харківська область
Респонденти: Бражник М.К. (1927), Горобець П.П. (1929), Двигун В.К. (1942)
Збирачі: Галина Лук'янець, Мирослава Семенова
Дата запису: 01.01.1997
Транскриптори: Вікторія Гавриленко

Гра у горба. Беремо мняч, я - “перва!”, “друга!”, “третя!”, “четверта!”. Кидаєш чиюсь (у стіну - В.Г.), це раз, тричі кинув – ухватив, тоді отак кидаєш, тоді додолу вхвате, тричі.

Що при цьому примовляється?

Ну підщитували тільки. А тоді кинеш, обкрутишся отак і шоб ухватив. Як не ухватив, уже ти програла. А як полностью – уже ви за мною, уже на вас горб є. Тоді відігравай.

Гра у дуговий м’яч (дужки).

Скільки ямок б’ється?

Скільки чоловік збереться. Збереться п’ять чоловік, знач п’ять ямок видовбують.

А на якій відстані

Ямка від ямки на такій, шоб м’яч перекотився. Рядом. У цю ямку не попало, дальші котиться. І той один коте мяч, рукою. Отак кинув, воно котиться, котиться так у ямку вже. Це твоя ямка, це – твоя ямка, це – твоя ямка, це – моя.

А треба попасти в свою?

В яку попадеш. Як попало оце у третю, твій номер три, ти знач должна хватать цей мяч, а ті – тікати. Кого попала, мячем кого вибила, знач він виходе з ігри. Слєдующий.

Можна було ганятися за людиною з м’ячем, чи треба одразу було кидати?

Ні, вони біжать одразу, тільки вона схватила, вони зразу і попадали. Скільки вспіли відбігти, поки вона схватила. А тоді попаде, знач попаде.

А вона вибиває від ямки?

Від міста, вона дальше не підходе. А ямка така, шо на пів мяча.

Гра у кавуни. Нагорнем кучок – кавуни.

«Краду, краду кавуни»?

Да. І шо сторож. А ми біжимо ж ото. А він з палкою за нами бігає. А ми вон та порозкидаєм оті кучки. Ну оце так і грали.

Гра у креймашки. Підкидаєш, тоді так ставиш палець. Один, тоді два, тоді три. То матка. Як палець, то у матку грали. Отак, а тоді отак же. Підкинеш і гониш туди. А тут підкинув, шоб угнав і вхватив.

А камінці які були?

Є ліпили із глини. З глею. Глей, там на річці підеш, глей. Тоді креймахи, це «креймахи» називалося, наліпиш, вони висохнуть. І тоді ж оце ганяєш.

Гра у сракача. Чотири чоловік. Один стає первий, за ним другий.

На спину руки кладуться

І тоді складає один одного… А ті розганяються і так, шоб ударило скільки там. П’ять чоловік сідає, запасними як. Як ударе – значить всьо, ідуть дальше. Усих на оцих стрибають, п’ять чоловік шоб удержали. Як тільки не вдержали, впала або ця посунулася, тоді беруть один об одного на руки стукають… сракача.