Таку цурочку, палочку відціль тоненьку

Гра у цурки. Таку цурочку, палочку відціль тоненьку, й відціль тоненьку. А тоді ж палкою, вона, як удариш, полетіла кудись. Хто дальше ударе. А хто не вдаре, тоді та міняється. Воно тут же малюється городок. Потом видовбується ямка, ото зробили цурку з двох паличок, строїться городок. І довша, та шо бити. Потом набирається… очередь создається. Ти б’єш, я вкидаю. Ти б’єш, я вкидаю. До скількох і набираю очки. Як ударив, чим дальше кидає, а він же ж полки шоб укинув у городок, а він стоїть над городком, одним кинув цурку цю, і отак палкою ж б’є. Тільки вдарив – і напустив дальше. Ото очки як набира, а потом вже начина наї́кати, ганяв же ж. А тоді другий іде. Тому забивають там кілки. І витягає зубами там же ж це такий. Карання.

А з якої відстані били?

То вже куди вдаре. Він ось із городка, отут рядом не попав – всьо, уже він кинув. Чим дальше то, шоб він попав тоді, стоїть… Вийде десь дальше, показує сюди, кидає. Як укине, тоді той же б’є, шо ходив.

Давайте спочатку. Значить, один стоїть у городку, з цуркою з великою і б’є по тій цурці. А другий ловить за городом стоїть

Той, значить, ходе, як упіймає, як тільки цурка летить…

Угорі повинен спіймати, з землі не підніма?

Знач погоріли його очки, очки вже погорять. Наново начинає бити. Городок. Там видовбується ямка, хоть підкида б'є. А він отак… На землі ж, то там щитається двадцять очок, як підняв і вдарив, двадцять. Як тільки отак лигнув – десять очок. І отут набирали очки. Скільки, до двохсот.

А той, хто стоїть в полі, він ловить

А він тоді кидає, він забирає собі очки, а в нього погоріли.

А як по правилах, він повинен підняти цурку і вкинути назад?

Він бере, я должен укинути в той городок, шоб якраз укинув.

А якщо попаду?

Міняється.