За народними повір’ями

Запорізька обл. Оріхівський р-н (місце народження респондента) м. Ізюм Харківської області. Сценарій купальського святкування від Валентини Євдокимівни Каширової, 1922 р.н.

За народними повір’ями, в цей день сонце гріло по-особому, рослини, трави набувають лікуючої сили, а опівночі вогнистим цвітом цвіте папороть, віщуючи тому, хто його здобуде, багатство і здоров’я. Напередодні свята хлопці встановляли на вигоні обрядове дерево, а дівчата його прикрашали вінками, стрічками, квітами. Співали: «Коло Купала обметено ще й барвінком заплетено». Для обрядового дерева найчастіше обирали вербу. Це обрядове дерево наряжали і називали «Купайло», а той день, коли наряжали, називали Іван. Ось і виходе, що на Івана наряжали Купайло. У кого в цей день народжувався син, називали Іван, а дівчинка – Настя, Настуня. Стають колом коло Купайла, ходять співають «А ми свого Купайлика нарядили», хлопець Петруня ходить за колом. Потім співають «Ой на Купайла на Івана Там ластівонька купалася» Після слів «А ти, Петруню, прийди, прийди» хлопця пускають в коло. Заводять пісні, ігри. Одна дівчинка каже: «Давайте селезня водити!» Сходяться з усіх кінців, ходять колом, за руки не беруться, співають: «Селезенько, сиз косатий пусти погуляти» (Виходе – В.О.) русалка (дівчинка, яка грає роль русалки – В.О.) в довгій сорочці з розпущеним волоссям, уквітчана водоростям, лататтям, (каже – В.О.): «Ух, ух, солом’яний дух Мене мати породила нехрещену утопила ух, ух, ух!» За сценарієм дівчата відбирають у неї Петруню, а її провожають, не гонять. Співають: «Проводили русалочку». Після кількох пісень та ігор Купайла спалюють. Виголошують: «Будемо Купайла палити!» Дівчата знімають з нього свої вінки, несуть опудало до багаття і кидають в нього. Співають: «Допалимо та й соломоньку і підемо та й додомоньку». Дівчата кидають вінки на воду та співають: «Дівка Марина броду стояла» Одна дівчинка каже: «Пливи, вінок, за водою, а я піду за тобою».