Іван той Купало був

Іван той Купало був. Шовковиці надавим у бутилку та води наллєм. Та то шоб таке, я вроді як вино. Розовеньке стало, вже воно нам вино.

Що на Купала треба було ще зробити?

Робили ж отак гілку таку рогачиком ото брали. Ну шоб на одній гілляці Івана причепить, а на другому – Марину. Ну Іван оце так із трави ставлять таке…

Як лялька?

Таке, як лялька. І підперізували там його, і йому ж отак ноги, як штани.

А з якої трави його робили?

Ну бажано із шовкової, тієї, шо така білувата. Так, як вона полоси білі.

А якого розміру цю лялечку робили?

Ну таку десь.

Сантиметрів тридцять-сорок

. Хто більшу, хто меншу.

Гілка була суха чи з листям?

Ні, ні, свіжа. Вербу, вербу, тільки вербу.

Ту вербу, шо біля ставків росте?

Да, да.

А як Маринку робили, так само?

Маринку тільки оце ноги не розділяли їй.

А робили очі?

Оце ж очі тим, вишні, вишні отої вставляли. І цвіточками. Всю гіллячку цвітами вквітчували.

А якими цвітами?

Ну які цвіли, чорнобривці чи там які.

Що ще на ту гіллячку вішали?

Ну лєнти – це розкіш була, канєшно. Ну квітками, квітами.

Діти чи дівчата це робили?

Та діти робили, ну може вони нам, хтось, може, мати підказувала чи шо. І тоді оце виходим з двору, йдуть. Попереду двоє йдуть несуть оцю ж гілку, так же за той. І співаєм пісню. До річки йшли і ту гілляку кидали в річку.

Шось з нею ще робили? Не встановлювали її там?

Ні, не встановлювали. Ото походим понад річкою з нею трошки. А тоді ото вкинем, де глибше. І йдемо додому.

Так ото ви кидали гілляку з цими двома лялечками?

Да, да.

А їжу якусь з собою брали, крім оцього компоту? Як оцей компот називався?

Вино. Картошки зварим та огірок посолим.