Колись було таке, як ми були невеликими

Рубрики: Купальські ляльки та "дерева"
Населений пункт: с. Михайлівка, Котелевський район, Полтавська область
Респонденти: Таран М.М. (1936), Романюк Г.І. (1930)
Збирачі: Галина Лук'янець
Дата запису: 28.07.2011
Транскриптори: Вікторія Гавриленко

Колись було таке, як ми були невеликими. Ходиш, ходиш – де та ягода? Хоть би на ж на Івана, на Марини та ягода поспіла. А вона то там, то там бура. Позриваєш ті ягоди, у бутилку, подавиш. Перед Іваном. Тоді в бутилку, сахарцю присипали трошки, закопали, шоб вона ж постояла. А тоді пішли цвіти рвать увечері. Дівчата ідуть. Роблять куклу, тоді на ту куклу чіпляємо квітки, вінок. І тоді у погріб становимо: завтра ж нести купать, на Йвана Купала нести.

Куклу з чого робили, яка вона?

Та ну голову там із тряпок, а то з трави, з сіна. Я знаю, шо з осоки робили таке, як щітка. Очі робили ж.

А з чого очі?

Із ягід.

А яка вона заввишки була, ця лялька?

Та яку хто зробе: хто велику, хто малу. Тоді гільку вирубуємо, в гільку ставляємо і несемо.

Ляльку Іваном називали?

Їх же двоє: Іван і Марина. На одну гільку поставимо ж. Таку гільку кучеряву, шоб умістилися і хлопець і той. У цвітах.

А сама гілка з чого?

Із верби. Топили ж, купали. Ішли співали.