У четвер перед весіллям

У четвер (перед весіллям – В.Г.) пекли трошки шишо́к. У молодого. Молодий ніс молодій шишо́к. Там чи три, чи п’ять, я вже забула скіки. Напекли ж і вечером ніс. І то збиралася молодьож там, подруги. І він прийде там з хлопцями, з трьома чи з чотирма. І ото ж таке застоллячко було. А тоді пекли коровай. Дві шишки пекли. Такі, як оце паляниці, тільки вбрані. Одну шишку оставляли свекрусі. Як утром (в понеділок – В.Г.) устане молода, так давала ряднину і на ряднині ото та шишка. І казала: «Нате, мамо, хліб і ряднину, а мене прийміть за рідну дитину». А в тій ряднині, як ото свайба кончалася, так батьків колихали. Ну дякували за свайбу. Зразу після свайби, у понеділок. (Шишка була – В.Г.) здорова, як паляниця, булка така. А одна лежала у молодого, цю різали роздавали.