Рубрики: |
Легенди
Жайворонки (сороки, бублики) |
---|---|
Населений пункт: | м. Ізюм, Ізюмський район, Харківська область |
Респонденти: | Дубина Ганна Василівна (1926) |
Збирачі: | Студенти ХДАК |
Дата запису: | 08.06.1993 |
Транскриптори: | Віра Осадча |
В цей день сорока святих мучеників сорока кладе на своє гніздо сорок прутиків, прилітаю сорок жайворонків, господині печуть «сорок» кренделів із медом, як птички такі, і роздають їх дітям, «щоб птиця водилась». А ще таку легенду казали: «Сіяв чоловік горох у полі на сорок святих. Ідуть дорогою сорок чоловік та й кажуть йому: «Чого це ти сьогодні заходився горох сіяти? Сьогодні ж свято велике таке». «Нехай мені Бог простить, бо я забувся, що сьогодні празник». «Ну, як ти каєшься, то вродить тобі горох по сорок стручик на стеблині та по сорок зернин у стручині». Діждався чоловік врожаю, бачить і справді горох добрий такий вродився. На другий рік селянин знов сіє горох на сорок святих. Знов йдуть дорогою сорок чоловік, та знов кажуть, що празник великий, не можна так робити. А чоловік каже: «Е-е! розкажіть кому іншому. У той год в мене такий врожай був!» А сорок чоловік розсердилися, та й кажуть: «Вродить тобі по сорок болячок на тілі, раз ти такий». Тільки вони це сказали, як чоловіка того геть болячками обкидало. Ледве додому доїхав. Отака легенда була.