| Рубрики: |
Вʼязання колодки
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Будне, Охтирський район, Сумська область |
| Респонденти: | Борківець Варвара Петрівна (1912) |
| Збирачі: | Дмитро Лебединський, Олена Балака |
| Дата запису: | 01.10.1991 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Як в’язали? Як десь дівчина заміж не вийшла ото туди йдуть і об’язують її.
А хто в’яже колодки?
Та, хто б то не пішов. Оце, напримєр, я піду. Із людей хто йде таких. Туди ж на гулі, і ото об’язують.
Жонаті в’язали?
Жонаті. На який (день – В.Г.) гуляють, на той і в’яжуть. Цілий тиждень було ж гуляють.
А розв’язують в який день?
А роз’язують вони вже сами. Сами. Наше діло пов’язать, а вони хай як хочуть, у нас так. Шо вязали – і платками в’язали, і матерією, й лєнтами. Шо в кого є.
На руку в’язали?
І на руку, і через сюди, як угодно, подарки.
Це ходили додому до них?
Додому до неї ходили. До батьків і ото ж де незамужем дівчина, і в’язали. Там тоже таке шось в’язали ж.
Ну лєнти ж не в’язали хлопцям?
Та лєнти ж то ні. То він должен бутилку становить, шо до його прийшли. Шо пов’язали, шоб він волік, шо не оженився.
Деревину?
Да, ту шо дрова рубали.
