​Я раскажу те, що я знаю

Я раскажу те, що я знаю, як раніш сватали. Свати ідуть до хати, заходять у хату, питаються: «Це ми люди, туди ви попали, сваточки наші рідні!» Тоді беруть хліб-сіль, розрізають хлібину, заводять сватів за стіл, ставлять кварту горілочки, і тоді в них іде розмова. А розмова іде про те, як устроїть весілля. Хто, як, що. Ну, єслі прийдуть свататься, та не согласна дівчина з хлопцем, тоді падає сват, значить уже ті, що до мене прийшли дівчину сватать, уже знають, що нашу дівчину уже не засватають. Можна брать такого в свати, який багато балака, і багато зна. Більше всього беруть чужих. Ну, до столу приходять, виходе дівчина та, шо її засватали, розріза хлібину, і пов’язує сватів рушниками, а молодого – хустиночкою. Сватів поки перев’язують одним рушником, молода перев’язує через ліве плече. Це тільки переговори, а сватання буде другий раз. Тоді вже там змова, на який день свадьба, як шо будем робити, яких коней брати.