Про Різдво ж таке?

Про Різдво ж таке? Ой, Боже! Різдво стрічали – вечерю носили. Зараз увечері, коли вечерю носять, сядуть вечеряти, то пиріжки із квасолею печуть. Насипають тільки саме пісне: капусту, кутю, узвар, квасолю, пиріжки їдять, і по чарочці наливають. Ми ще тоді були маленькі. Бабуся наварить куті, узвару, і становить на покуті. І нас посилає під лавку: “Лізьте, квокайте, квокайте!” Полізем туди, під стіл, лазимо там, квокаєм. Тоді, як ми вилазим відтіля, вона нас і за ніс подьорга, і за вуха, і за чуба, і тоді ми вилазимо. Це для того, щоб чубатенькі курчаточка були, щоб вухатенькі, носатенькі, щоб курчата були хороші. Хотіла бабуся, щоб багатою бути.