Горобці цвірінькають, це на дощ

Горобці цвірінькають, це на дощ. Сонце коли ярке сідає, на вітер. Оце ідеш, на вгороді чи за двором роса, це дощу не буде. Єслі роси не буде: – Ага, це кажуть, дощ буде. Як з утра йде дощ, тоді кажуть, його не буде дощу. Єслі після обід начінає, то буде вже дощ обнаковенний, хароший дощ. Якшо кури дуже «купаються» у пиляці – це на дощ. Корова як хвіст на спину закидає – це тож на дощ.

Як жаби здорово кричать (кумкають – Н.О.), тоже на дощ. Це як законно, вони вилазять на берег. Як ідеш до річки, вони плигають, кричать, кажуть: – Це дощ буде днів через два. У нас по хундаменті (хати – Н.О.) як вилазе комашня, оце день-два – і дощ обізатєльно буде. Не буде тиждень, два, місяць, її там і близько комашні нема. Тільки на дощ, за день, за два, уже вона начінає по хундаменті лазить. Комашня – це точно на дощ. Якшо мурашки горби нагортають (великі – Н.О.), то це на холодну зіму. Якшо вишня довго стоїть зелена, то кажуть: – Буде пізня осінь і зіма. Єслі рано пожовкне листя, значіть рання осінь і зіма буде. У берези як листя рано опадає, значіть рання буде зіма. Уже ж кажуть нема ластівок, полетіли (осінню – Н.О.), уже значіть похолодає скоро. Або кажуть: – О, гуси полетіли (восени – Н.О.), значіть холодно буде, вже полетіли в теплі края гуси.

Як сніг тріщіть, кажуть: – Це ж на мороз. Ворони як обліплять дерева, їх так нема, а як перед оцим снігом, вони пообліпляють, де вони й понабираються, кажуть: – Це ж сніг буде. І дійствітєльно сніг іде. Прикмети на дощ, я по хмарах дивлюся. Як ото хмарки такими купинками густо-густо, то обізатєльно буде дощ.

Через скільки буде дощ?

Може як дньом таке небо, значіть може і ноччю дощ піде. А як хоч і великі хмари, і густі хмари, їх видно, шо не на дощ.

Моя мати так розказувала. Як були вони ще молодчими, це ж при панах вони ще жили. Так ходили за село з хрестом, батюшка там молебінь правив. І через день чи через два буває шо піде й дощ. А у батюшок же були барометри. І за день веде людей у поле на хресний хід.