Коли вихор, треба шоб не перейти через нього

Коли вихор, треба шоб не перейти через нього. Дєвочка йшла і біля неї вихор крутонув, і вона місяців через три заболіла і, де вони (батьки – Н.О.) з нею не возилися, так воно і вмерло. І ото так всі і кажуть: «Через неї перейшов вихор», іменно через неї пройшов.

По сусідські жила Одарка, так у неї корова дужа хароша була, а однаково, поки відьми не внадилися. Відьма внадилася, вона піде, а корова уже здоєна. А відьма її ноччю здоє.

На горобину ніч грози бувають. Міні дуже запомнилася одна горобина ніч. У нас у селі тоді молнія запалила сарай, до войни було. До того з самого вечора як затягло небо тучами, і така блискавка, у хаті до утра, як свєт у хаті, тоді ж світла не було, а грім. Мамка стояла на покуті і ми (діти – Н.О.) і ото молились ми, мати “Отче наш” чітала, а я його не знала шо казать, молилася, дуже молилася і била лобом об долівку, щоб же молнія не вдарила в нас. Оце я помню дуже горобину ніч. Тоді після войни я помню вже, ми буряки пололи і на горобину ніч тоже запалило там хату на тій стороні.

Чим треба було тушити цей вогонь?

Водою тушили.