Молода стоїть на рушнику

Молода стоїть на рушнику, той рушник не треба нікому оддавать, а шоб був він у молодої.

Прийнято було ставати на рушник?

Було прийнято. Дуже мені запомнилося: оце як уже виряжають молоду, ну тоді так і без сліз не обійдеться. Я тоже без батька виросла… А то виряжали подругу, а в неї мати вмерла рано, і тоді так: такий ослончик в хаті ж… сідають батько, мати, а молоді стають навколішки, і мати хлібиною, тією, шо даватиме молодим, хресте їх. І співається пісня: «В нещасний день Катя родилася, нерідній матінці поклонилася». Ну тут не можна вдержаться, щоб не заплакать, це така тривожна…

Чи могли би заспівати цю пісню?

«В нещасний день та Галочка родилася, нерідному батькові поклонилася». Люди плачуть, було, оце як молоду приклоняють.

Це називалося «приклоняти молоду»?

Да, як уже виряжають.

Щоби вона кланялася? Тому і приклоняють?

Ну да. А вони ж кланяються молоді. Батько й мати сидять на ослончику…