Перед тим приїжжяє молодий по молоду, а молодої нема, вона в дружки

Де перебувала молода, коли приїжджав молодий?

Сначала молода у дружки. Перед тим приїжжяє молодий по молоду, а молодої нема, вона в дружки. Оцей поїзд, з їх там викуп возьмут та вони дожидают, поки приведут. Присилають же сюди, по молоду, боярина. Бояринові не оддали дружки, вперлись, не оддали. Приходе дружко, з отим же кухольом, тоже дружкам викуп, приводе цю молоду, приходе до двору вона, покланялися молодий і молода, і вона пішла в хату з дружками. Зайшла за стіл дружки й вона ж, а молодий надворі. Тоді виходе якась баба чи сваха, і просе викуп. Молодий же должин кидати гроші, як кине цей молодий гроші, тоді та відходе, і їх запрошують у хату. Молода сидить за столом, тоді ж ходили з рушником, королівський рушник називався, і отак спереді рушник держала і отим крайком рушника її накривают.

А перед нею щось стоїть на столі?

Все наставлено. Стоїть спеціальна хлібина, дві бутилки красні зав’язані, дві ложки зав’язані. Це все стоїть. І як пройде оця вся царемонія, шо тоді вже молодий виводе молоду з-за столу, свашка забира оце все в торбинку. Оту хлібину, оті ложки, оті пляшки красні зав’язані, оте все. Одну пляшку оставляє тут, у молодої, а другу бере з собою. На другий день тоді розпивають ті там свати, а ті там розпивают. І тоді ще свашка старається шось украсти, отут у домі молодої, шось украсти, чи кружку, чи чашку, чи миску, шо-небудь, шоб прижилась молода, шоб не втекла.

А куди вона діває кружку?

У торбу і забирає сюди, до молодого приносе. Все в торбину свою. Торбину шили з вишитого рушника, шоб красива торба була, не якась.

У вас дівування робили? Шишки, коровай пекли?

Аякже.

У вас шишку велику робили?

Робили. Це дружкові на кухлик. І він ото з тою шишкою все времня ходив і глядів шоб її не вкрали.

А хто охотився за шишкою?

Свати. Дружки в його отнімут, викуп требуют.