У нас, ото ж як їдуть по молоду

У нас, ото ж як їдуть по молоду, так у світилки отой чи букет, чи гілка перев’язана – «шабля» звалася. І світилочка перев’язана (дівчина молода), і та «шабля» перев’язана.

Шабля це з квіток букет?

Да, з квіток. З свічками: дві свічки.

А для чого?

Ну так. Запалювали ті свічки, і світилка, так як оце ж приклонять молодих, вона отим же букетом і хрестила обох… обводила отим букетом (ну вони ж то за столом сиділи). І їх ото приклоняли і світилка обводила отим букетом.

Коли треба було молодих приклонять?

В неділю… Як за столом. Зветься «посад»: приїхав молодий… Хлопчик маленький не пускає молодого, викуп молодий дає . А тоді аж заводять молодого до молодої.

З ким молодий їхав по молоду?

Боярин, дружко звався і свашка, і світилка. Оце щитай: молодий, боярин, тепер дружко, свашка, світилка, а молода буде шоста – до парі.

А меч не рахували окремо?

Буває так, шо й по дві свашки. В общім, підтасовують так, шоб молода була вже до парі.

І як це називали? Казали, «поїзд їде»?

Поїзд.