​Воду святять.

Воду святять. На річки дєлають хрест, ідуть у церкву. А потом із церкви батюшка йде воду святити до хреста на річку. Там посвяте воду, голубів пускають, стріляють. Це як обично, я знаю. З усіх сіл, з усіх хуторів з’їжжаються, бо тільки у нас церква була хароша. І підводами, і стіки народа було, не пробиться було. Голубів пускають, стріляють. А потом води наберуть, роз’їжжяються. Бризкають у сараї, на дворі бризкають, понапиваються всі. Поп’ють водички, а тоді беруть, хрестики пишуть на дверях, на вікнах хрестики скрізь пишуть. Понаписують, у мене мать і доси вони є, і не витираю. Пиріг чи хліба кусок бабушка носе, а дєдушка кропить. І ото як покроплять, тоді вони сідають і пиріг той їдять чи хліб. Та більш пироги такі житні було спечуть з квасольою, з картохами, з капустою. Понапікають, а тоді ото покропить дєдушка, він у це все вірив. І ото покропить, стане помолиться, а тоді сідають уже їсти.

Як водичкою бризкали?

Побризка і так, і навперехрестя побризка. А тоді вже ото понаписують і заходють у хату.