На другий день весілля, коли молода чесна, на воротях вішали плахту, на воротіх красний хлаг

На другий день весілля, коли молода чесна, на воротях вішали плахту, на воротіх красних хлаг. «А, це молода чесна». І клали на воротіх вогонь. Коли чесна молода, вона через вогонь іде, а єслі нечесна, то у хвіртку. На другий день, коли з молодої зняли вінок, і дві дружки були у вінках. Тіки у молодої білій вінок, а у дружок разний, красні, білі цвіти, зелені листочки, а в молодої тіки білий. І як її виряжали, зав’язали її, на віз посадили, поїхала вона, а «гарячі» (гості молодої – Н.О.) йдуть і співають: «Ой у лісі, лісочку…» І зразу горох молотити. Ставлять мені стулку чи ослінець, і я злазю на ослінець: «А в нашого свата, горох не молочений…» І ото ногами тупаю, і ото співаю, співаю, поки мені чарку піднесуть. «У вас тридцять год горох не молочений, дайте я помолотю». Тоді ж вулиці пересновували валом (натягували цупкі нитки через дорогу і не пропускали гостей на весілля, поки не заплатять гроші, щоб зайти до двору – Н.О.), от і до, нікого не пропустять. Вулицю переснували, і на воротіх ставили горщок з попелом. Як ідуть молоді поклоняться, горщок б’ють, шо попіл на них летить. А там ряджені в жениха і нівесту. Молоді тіки стали на кожух, а на них попіл. Коли поспівали «Ой у лісі лісочку», а тоді співають: «Продрав котик стелю…» Танцювали всі. На другий день гостей підковували, там тіки з матюхами співали.