Рубрики: |
Народні танці
Музичні інструменти та виконавці, співочі традиції |
---|---|
Населений пункт: | с. Засулля, Недригайлівський район, Сумська область |
Респонденти: | Євтух Марія Титівна (1936) |
Збирачі: | Вікторія Гавриленко |
Дата запису: | 07.07.2021 |
Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Колись, було, скрипалі оці грали, грибок. Тепер у вас танці, а то таке посеред парку грибок такий напнутий, шоб дощ не лив. І хлопці грають. І бубон, і скрибка й балалайка. І так виграють гарно. А дівчата танцюють. Та «Страдання» приспєвують.
Що треба приспівувать до «Страданій»?
Ну частушки. То вони «Страдання», так зветься – «Страдання». Так вони грають, хлопці, коли вона частушку (дівка) приспівує, і вони ж під музику, воно попадає. При моїй пам’яті, бо мені вже восімісят п’ять год, при моїй пам’яті. Це у п’ятдесят десь сьомому, піїсят шостому, піїсят п’ятому. Оце такі хлопці, піїсят четвертому. Оце саме ми молоді були в отакі года. Годів по двадцять, по девятнадцять, кому, може, й за двадцять. …
А такого скрипаля, як його називають тут Лень, ви знали?
Знала, ой, то скрипаль сильний, старший мене. Я того на вічі не бачила. А чула, шо його хвалять на всіх… Колись грища́ били. Дівки й парубки. Хата, де досвітки, наймали. І туди наймали скрипалів оцих. Так оце його наймали, бо він сильно гарний скрипач.