Уставали пораненько і йшли вербу зрізали і приносили додому, ставляли

На Вербну неділю, святили вербу?

Ходили, тут у нас, коли батюшка приїде.

А раніше?

А раніше я не застала церкви.

Що робили?

Уставали пораненько і йшли вербу зрізали і приносили додому, ставляли. А тоді коли паску пекли, то одрізають (маленьку гілочку – Н.О.) і ставляють у паску, тоді печуть паску. Гілочку ставили у середину.

Нею нічого не приколювали?

Кругом шишечки, а її по середині ставили, так вона і стояла.

По скільки шишечок було?

Хто скільки приліпе. А тепер як купуєм готові, так ніхто і шишок не чіпляє. Страсти бувають перед паскою, тоді як приходють, отамички хрестик пишуть, на покуті. Тоді у сараї де двері, і там понаписують (вверх дверей – Н.О.). На покуті, де вікони, хрестик свічкою випалювали. Як у людей лампадки були, то біля лампадки випалювали, а як ні, то на стелі біля ікон. Крашанки у нас у цибулі (цибулинні – Н.О.) яйця красили. У паску і яйця клали, і масло клали, ну усе. Не спала цілу ніч, шоб паска удалася гарно. Приколювали зверху паски вербою, тоді верх не з’їжжяє. У той момент, як уже посадють паску в піч, не в хату ніхто не зайде, ні з хати не вийде. Ото як дверьми стукнуть, кажуть: «О, уже паска з’їхала». Ото мама була сама з пасками. Як мама старенька стала, я пособляла їй. Якшо хто зайшов у хату, сидить, поки й випечеш паски. На Великдень казали, шо у воду крашанку кладіт, нею вмивайтеся, будеш гарна. Шкаралупи курям віддавали. У нас на паску ходять на кладовище. На хрест, де похований мужик, рушничок вішали, а баба – хусточку. Клали на гробик яйця, пасочку, канхвети.