А дівки так, у нас там звався «сад»

А дівки так, у нас там звався «сад», воно й сад таке, груші. І верелю (гойдалку - В.Г.) хлопці зробили таку. Верелю здорову, два стовпи. І ото там вони… Ну я того не застала. При нашій пам’яті, то старші мене. І ото верелю і ото хлопці дівчат, і ото таке довге, і розвихуються. І ото на верелях. Ото таке раньше було.

Це на купала верелю ставили?

Та не тільки на Купала. В неділю таку виходять і гуляють. При моїй пам’яті ми в центрі (Недригайлова – В.Г.) дуже гуляли. Уже при моїй пам’яті, це такі мої года. Так дівчат оце й хлопців це було ряд у ряд. Це засульські дівки йдуть, це, там, магалівські, це пісківські, знали ми всіх. Ну а хлопцям яка де ж принаравиться, тоді йде будь-де яких дівчат підходе. Ото так гуляли. А старші нас, так я знаю, ще ми дітьми були, ті любили ходить у ліс. Дівчата й хлопці. Ідуть у ліс, рвуть цвіти, разні. Раньше було у лісі там у нас поляни, разні цвіти: і ромашки разні, і смолки. Ото наривали дівчата так гуляли. Ще й таке. До вечера, це вони вдень, на празник, у неділю оце так гуляють. Ну ми в ліс не ходили, а ми в центр.