​ Якби не савила

Якби не савила (свято Сави – Н.О.), не варила (свято Варвари – Н.О.), не андросила (свято Андрія – Н.О.), то собі б сорочку зкундросила. Якби не празнувала, то сорочку б собі справила.

На Різдво у хату вносили сіно і клали на покутя, варили кутю, узвар із кислиць. Коли ставили кутю, то казали, щоб курята лупилися, дітей при цьому смикали за чубчики, щоб курчата були чубаті. Коли приносили вечерю, то хлопцям давали “коні”, а дівчатам “московки”. Робили звізду п’ятикутну, ставили свічку, коли заходили до хати, свічку світили, співали: “Рожество твоє Христі Боже наш”. А вообще ходити колядувати забороняли. На Новий год дівчата бігали під вікна тієї хати, в кого дітей багато, і як почує перше слово “іди”, то вийде дівчина цього року заміж, а як почує “сядь”, то сидітиме ще у дівках. Ходити хлопцям посипати заборонялося (у школі – Н.О.). Посипали на покутя, по хаті ячмінем, жито, пшениця, просо, приказували: “Сєю, вію, повіваю…” Зерно в той же день змітали і віддавали курям. Вершечок з куті давали скотині.