Масниця в нас це більше свято, ніж Різдво

Масниця в нас це більше свято, ніж Різдво. Вареники печуть, чи хоч варять. Вареники варять, ходять. А шо тоді? Капусти намастили, огірків витягли. Горілка – це в перву очередь. На первому плані й на первому місті. Колодку тягають. Це дуже в нас тоже таке було. Тягнуть її, бозна куди тягнуть. Та дівчатам ще не так, а хлопцям. Яким уже за двадцять п’ять і нежонатий.

Хвірточку ж знімали? І заносили хтозна куди.

А колодка – це шо, дійсно брали колоду таку і тягли?

Да, дійсно брали. Шуткували, втягували в хату. Тоді ж не так, як зараз, у хату не можна зайти. А тоді ж заходили усі у хату. І на піч лізли й шукали. Й прив'язували. Було, так до ноги прив'яжуть, шо попробуй ще й одвязать. А в дівчат хлопці ворота знімали, ворітницю знімали. Хвіртку знімуть і занесуть бозна куди. Ну такі обичаї скрізь, вони оце у нас на цій території, в нас ці обичаї. А тоді встають утром і шукають.

А шоб колодку цю одв’язати, шо треба?

Могорич поставить. Викуп, ті, хто притіг же ту колодку, викупляли. Парень викупляв. Освобождався ж. Да, наливав по сто грам. Ну вже ж батьки знали, приготовили. А шо тоді приготовляли? Ото капусти намастили, картошки поставили, і камса. І оце все поставили, випили. Потягли в другу хату.

Так а велика? Наскільки велика ця колодка?

Ну десь із метр отакочки, така, бревно. Та де шо найдуть. Кленок може. Кілограм пять. Кілограм десять.

За мотузку її прив’язували?

За мотузку тягнуть, і прямо в хату тягнуть. Откривають сіни, і в хату, і втягують ту колодку в хату і в’яжуть.

І не прикрашена вона нічим була, просто так?

Нічим, нічим не прикрашували. А просто вірьовка дебела. І тією ж вірьовкою тоді ув’язують до того. А тоді ж той, хто не жонатий же, розщитується. Сіли, випили. Ну саме ото главне ж. Да, потягли далі. Тоді шутливі люди такі були, шо зараз би такого не приймали оце ці люди, як тоді. Вигнали б із хати. Вигнали б із хати, не пустили б шоб отаке було. Шуткували, всі сміялися.