| Рубрики: |
Поховально-поминальні звичаї
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Чорноглазівка, Золочівський район, Харківська область |
| Респонденти: | Токар Лідія Іванівна (1929), Вдовиченко Поліна Андріївна (1927) |
| Збирачі: | Наталія Олійник |
| Дата запису: | 21.07.2001 |
| Транскриптори: | Наталія Олійник |
Коли покійник лежить у хаті, біля нього ставлять чарку з водичкою, кладуть пиріг і ложку для покійника.
Коли несуть покійника, то дорогу посипають житом і цвітами. Перед тим, як опускати гроб у яму, його тричі навхрест святять свяченою водою, це значить святять місце покійнику. Коли гроб опускають у яму, всі повинні тричі кинути у яму землю.
Вішальників і топлеників ховали “на канаві”, тобто на кінці кладовища. Раніше вішальників і топлеників ховали вдома у садках, бо на кладовищах не положено було. У війну (Токар Л. І.) у нашої мами народилися близнята і померли нехрещеними, так бабка приходила, збризкувала їх свяченою водою навхрест, читала якусь молитву і яму тоже бризкали свяченою водою. Їх поховали у садку. Нехрещених немовлят старалися поховати під вишнею.
Поминають покійників на 9 днів, на 40 днів і на год. На 9 днів розносять по сусідах поминати, а кличуть тіки родичів. На 40 днів кличуть тих, які одягали покійника, які яму копали, сусідів.
