​Сватати ходило два свата

Рубрики: Сватання
Населений пункт: с. Полкова Микитівка, Харківська область
Респонденти: Васеніна Галина Тихонівна (1915), Левченко Матвій Тихонович (1917)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 10.08.1997
Транскриптори: Наталія Олійник

Сватати ходило два свата і жених.

Кого запрошували в свати?

Якогось дотепного чоловіка, с харошим язиком, щоб міг домовитися гарно. Повідомляють шо тоді-то, тоді прийдуть свати. Готуються. Нівєста готується, раз свати, то треба ж пов’язати сватів і рушниками, хліб випекти хороший. Все приготовлено, намічено на який день. Дома у молодого сватів пригощали.

Що свати з собою несли на сватання?

Хліб на рушнику, як правило.

Як знали, що свати прийдуть?

Частенько бувало знайомились на ярмарку, в розмові той каже – в мене син є, а той – а в мене дочка, така шо заміж віддавать, ну присилай сватів. Він присила сватів, у чуже село їдуть, а він не зна, де вона живе. Їдуть ото, не понравилася, назад, або жених не понравився.

Бувало таке, що гарбуза давала?

Та ото ж, як не понравиться, тоді гарбуза дає.

Як відбувалося саме сватання?

Стукали у двері, питали: “Чи можна зайти? Ми йшли, йшли, заблудилися, дивимося огонь горить от і зайшли”. Посватали. Пов’язала вона рушники. З сватами посваталися, договорилися.