Казали: “Ми чули...

Рубрики: Сватання

Оглядини (Розглядини)
Населений пункт: с. Полкова Микитівка, Харківська область
Респонденти: Васеніна Галина Тихонівна (1915), Мельник Ганна Іванівна (1937), Колмик Мотря Іллівна (1926), Колмик Поліна Федорівна (1931)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 10.08.1997
Транскриптори: Наталія Олійник

Що говорили свати, коли заходили в хату?

Казали: “Ми чули, що у вас телиця є продажня?” А я ще була невелика та думаю, чо вони сюди по телицю прийшли ноччю? А тоді ж я додула (зрозуміла – Н.О.), шо по тьотку Дашку приходили. Торгуються: “Чи оддасте, чи не оддасте, чи хай підросте?” Як договорилися, з хлібиною приходять же, кладуть хлібину на стіл, шукають бутилку. Випили і отож тоді вже балакають. Молода перев’язує сватів рушниками, а хліб міняют. Їхню ж хлібину собі, а ту (свою – Н.О.) віддадуть. Молодий, як уже хлібом помінялись, це як засватана вже. Оглядини – батьки її йшли чи їхали до його (жениха – Н.О.), чи варто за такого жениха віддати. А ті тоді в свою чергу запрошують сватів і будь ласка на таку-то неділлю, приїжджайте і ви до нас. Ну от вам і оглядини, познайомилися. Як вони живуть, що вони мають. На сватанні чи оглядинах тещі вимовляли чоботи. Приїжжає молодий додому, і береться шити ботінки чи чоботи матері. А я знаю, Омелян Іванович, він хоч сам і аграном, а добре шив, от він приїхав і почав тьощі шити чоботи.